- обліпити
- [обл'іпи/тие]
-пл'у/, оубл'і/пиеш, оубл'і/пл'а'т'; нак. -пи/, -п'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обліпити
Смотреть что такое "обліпити" в других словарях:
обліпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обліпити — див. обліплювати … Український тлумачний словник
обліпити — див. обліплювати … Словник синонімів української мови
обліплювати — I = обліпити (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого / чого н. з усіх боків), облипати, облипнути, заліплювати, заліпити II ▶ див. обклеювати, оточити I, 1), укривати I, 2), укривати I, 3) … Словник синонімів української мови
обліплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обліпити … Український тлумачний словник
поліпити — ліплю/, лі/пиш; мн. полі/плять; док., перех. 1) Зліпити все чи багато чого небудь. 2) Приліпити все чи багато чогось до чого небудь; поприліплювати. 3) Позаліплювати, обліпити чим небудь усе чи багато чогось … Український тлумачний словник
оліпити — плю/, пиш, док., перех., зах. Обліпити … Український тлумачний словник
укривати — I = вкривати, укрити, вкрити 1) (класти що н. зверху для тепла, захисту від чогось тощо), накривати, накрити, прикривати, прикрити, покривати, покрити 2) (про суцільну масу чого н., рослинність тощо заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь… … Словник синонімів української мови
облоупити — ОБЛОУП|ИТИ (8*), ЛЮ, ИТЬ гл. 1. Раздеть, снять одежду: Нѣкто высоки мѹжь малы имѣ˫аще ризы и то иного отрока ниска видѣвъ в долгыи(х)... ризахъ ходѧща ѡблѹпи и сам сѧ облече. а свои на ѡно(г) възвлѣче (ἐκ‹δ›ύσας) Пч XIV–XV, 101. 2. Ограбить: сь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обклеювати — обклеїти (клеючи, укривати поверхню чого н.), оклеювати, оклеїти, обліплювати, обліпити … Словник синонімів української мови
